Твоє життя я щастям сповнити не зміг
Твоя печаль, чи, справді, то моя провина?
Що можу вдіяти, коли у серці сніг,
В душі ж байдужості льодяна хуртовина…
Пробач мені, що не знайшов такі слова,
Що знов зігріли б, повернувши до життя
Нашу любов крізь зле буття – ти плачеш, мов дитя…
Пробач мені, що не знайшов прості слова…
Що зняли б біль і з рани сіль.
Образи гіркий смак на мить присолодивши.
І вбили б зло,
Одне тепло моє в твоєму серці залишивши.
В моєму серці ти навік лишаєш слід.
Таємні спогади, п’янкі та незабутні!
Але дівчино, почуття вкриває лід.
Тебе не бачу серед мрій своїх майбутніх.
Пробач мені, що не знайшов такі слова…
Автор публікації
Коментарі: 12Публікації: 25Реєстрація: 02-10-2020
Достижение получено 07.10.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій
