Де роси спадають на трави

Де роси спадають на трави,
Хатина стоїть край села.
Старенька, натруджена Мама
Все сина й дочку вигляда.
Роки відлітають у вирій,
Неначе лелеки у даль.
Над річкою верби схилились,
У серці в матусі печаль.

Приспів:
Мій батьківський край ясеновий,
Дитинства мого сторона.
Гаї солов’їні, шляхи тополині
І мама єдина-одна.

За день натрудилися руки,
Матуся сидить край вікна
І завжди лиш діти та внуки
В матусі живуть у думках.
Старенькі світлини на стінах,
Де всі ще живі й молоді
У далеч роки відлетіли,
Сивини у коси вплелись.

Приспів.

А небо цвіте вечорово
І ген догоря небокрай.
Матуся чека всіх додому
До рідного свого гнізда.
Над річкою верби схилились
І пахнуть п’янкі чебреці.
Матуся чека доньку й сина
До рідного свого гнізда.

2012 р.
На світлині – хата моєї бабусі. Хмельницька область.

3

Автор публікації

Офлайн 2 дні

Olga Korol

59
Коментарі: 1Публікації: 23Реєстрація: 12-07-2019

Небайдужий читач

Досягнення отримано 17.07.2019
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій

Бронзове перо

Досягнення отримано 27.07.2019
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій

Коментувати

Проста авторизація через соц.мережі: 

2 коментарі “Де роси спадають на трави”