Він лиш торкався клавіш — гасло світло
І все довкола завмирало в тишині.
В очах сіяло і тихенько літо квітло.
Він, навіть, в снах наспівував пісні.
І кожен день у справах і турботах
Він біг до неї, дарував свою любов.
Із нею розмовляв на дивних нотах,
Бо інших у житті не знав він мов.
Вони удвох… Чого ще більше треба?
Вона звучить в житті його без меж.
Цей голос долітає вище неба…
А він? А він її обожнює всю теж.
(на фото Євген Стеценко)
7 коментарів “Вона”
😙👏👋
Vykorystane foto bez vkazanoho avtorstva cy dzerela
Гарний вірш 🎼🎹🎤🙂👍
Бажаю успіху.
Молодець👍
Перепрошую, та у вас є помилка! Слово сіяло – означає висівати, а по тексту має бути сЯяло! дякую.
А я тут не бачу ніякого фото. Лише біле тло. В інших Ваших віршах теж.