До біса почуття!
Я серце вирву і покладу в коробку.
Коробку ту я віднесу на пошту
І, подивившись в очі новенькій працівниці,
Скажу, що загубила по дорозі кошти,
А у кишенях залишились лиш дрібниці.
Ви будьте так ласкаві!
Посилка ця є дуже цінна.
Відправте ви її у дивний край,
Де сонце спить на небосхилі,
Укрите ковдрою із хмар
І бачить уві сні примар.
Я відпускаю серце у дальнюю дорогу.
Занудилось воно у мене в грудях,
Хай робить там усе, що хоче.
Мені не шкода.
Можливо, знайде щось нове у людях.