Дорога в порохах, і тіло, і душа.
І серце з розумом ніяк не поладнає.
І Бог до тебе ставиться навзаєм.
І небо, кривлячись, усоте воскреша.
І знову полум’я первісних ще багать,
А ти – здивоване, стривожене дівчатко,
Що намагається за ніч одну пізнать
Усі зачитані прозріння і початки.
І знов тобі за мить згадати треба.
Як вікнами покинуті хати
Збирають по шматочку вічне небо
Й не можуть там себе, чомусь, знайти.
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 19Реєстрація: 29-08-2020
Достижение получено 01.09.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій
