За нашу волю йшли у бій солдати,
За нашу волю проливали кров
За нашу Україну щиру і завзяту ,
Уже не раз їм воювати довелось.
І вже не раз у руки брали зброю ,
Ішли на Схід за Україну воювать,
За рідну неньку , доньку та дружину,
Щоб мали змогу вільно проживать.
Там гинули мільйони без упину,
А матері благали :”Повернись”,
Вони казали: “В тебе вірю сину”
І серце кров’ю обливалося в ту мить.
Усе пройшло, минули злі години,
І ті часи, коли кипіла люто кров,
Та мати ,що чекала так на сина,
Побачити їй горе довелось.
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 7Реєстрація: 01-05-2019
