Голубить вітер чорну орхідею,
Сіяє сонце в гронах виноградних…
Хто винен перед совістю своєю,
Завжди кругом шукає винуватих!
Загляне у віконце зірка рання,
Спурхне пугач з калинової гілки…
Хто істинно приносить покаяння,
Той вже не судить ближніх за помилки!
Бо за які гріхи кого осудиш –
То незабаром сам у ті впадаєш!
Біда, коли навіть себе не любиш,
І образ Божий в собі зневажаєш!