Птахи, які не співають, Просто в середині змерзли. Вони свою мають зграю. Вони вже цілунок від смерті. Дихайте, прошу, бо лячно. Птахи мусять вірно співати. Вони про кохання, про страту Світу летять розказати. Я їх би зігріла руками, Може б навчили літати. Це мрія така роками, Літала… Вони ж крилаті. […]
Daily Archives: 12.01.2020
Осінній лист прошелестів І на долоні білі впав… І я спитать її не смів Причину, хто між нами став! Чи красень він, чи багатій, А, може, чистая душа? По її усмішці німій Я розумів, що це – межа! І плакав я, і стигла кров, І яструбом ширяв між […]
З високої гори одна небога Насмілилась звернутися до Бога: – Чому у сім’ях діти наркомани, І до дівочої цноти нема пошани? Чому на світі все так занепало, П’яниць, грабіжників і шахраїв чимало? Чому при владі люди жалюгідні, Чиновники й політики негідні? Мов грім, з Небес глаголи пролунали: – […]
Хоч ти аристократ, гламурний красень – Це тільки зовнішні і незначні відтінки! Любов не терпить будь-яких пояснень! Любов, насамперед, – це твої вчинки!
Бажаю вам неосужденно Причаститись, Щоб, мов сади, пашіли ваші лиця, Щоб очі сяяли, мов вечорові зорі, Щоб ви усі були живі, були здорові!
Сумління – голос Божий в серці! Як верби себе бачать у озерці, Так дивиться у очі нам сумління, Немов зоря над милим гаєм пізня, Нам промені дарує таємничі… Воно й судитиме нас в потойбіччі!
Голубить вітер чорну орхідею, Сіяє сонце в гронах виноградних… Хто винен перед совістю своєю, Завжди кругом шукає винуватих! Загляне у віконце зірка рання, Спурхне пугач з калинової гілки… Хто істинно приносить покаяння, Той вже не судить ближніх за помилки! Бо за які гріхи кого осудиш – То незабаром […]
Протистояння є усюди, І навіть крихту хліба ділять! Чомусь зазвичай горді люди Гординю в інших ненавидять! І б’ються в шибки, як ті птиці, І завжди винного шукають, Самі себе ті нещасливці Немилосердно обкрадають! Десь перші зорі спалахнули Голівки канни опустили… Якщо б ми гордими не були – За […]
Себе щасливим можна уявити, Та за хвилину цю уяву губиш… Любов – частіше здібність полюбити, А не заслуга тих, кого ти любиш!
Розтрачуєш губи свої на чужі. Для чого і як? І чи правда? Межа без кохання, кохання в межі. Себе роздавати чи варто? А потім платити за що? І кому? І вистачить долі в кишенях? Насправді все було йому одному, Зробив тебе нишком блаженну. Слова всі віддати іншим і все. І […]
Коли вас непокоїть відчуття, Що ви достойні кращого життя, Погляньте на свого взуття сліди – Скільки споганено й нароблено біди! Згадайте, із яких брудних канав Господь вас за волосся витягав, Яку ціну криваву заплатив, До смерті хресної пропащих возлюбив! Та вже не надимайтесь ні над ким – Усе розсіється, немов […]
Літа прошелестіли, промайнули, Та серце приховало незабутнє… У кожного Святого є минуле, А в нерозкаянного грішника -майбутнє! Кого ми нині судимо – не знаєм! Любий лицем в багнище може впасть! Можливо, той від кого не чекаєм, Життя своє за Господа віддасть! Можливо, що ця модниця спесива, Яка сьогодні […]
В кадилі ніжно куриться живиця, Заклякла десь за брамою біда… І сяє всім ікона Всецариця, Із неї Божа Матір вигляда! Іде молебень, всі стоять юрбою, Акафіст возвеличують співці, Невидимо рукою золотою Пречиста тебе гладить по щоці!
Зло в світі не ховає вже личину, Дарує посмішки, мов квіти, бездиханні… По друзям не судіть саму людину – В Іуди були друзі бездоганні!