Роки, мов верби, хиляться додолу.
Позаду губиться блакитно-біла путь…
Там гладіолуси пахкі несу я в школу,
Що біля хати нашої ростуть.
Здається, був букет мене завбільшки.
І вабив світ дорослих таємниць!
Як добре йти так просто в школу, — пішки,
Вглядатись в риси незнайомих лиць!..
Як було добре! Як було безпечно!
І очі вчительки старої ледь вогкі…
І нескінченний день, — і все доречно…
І гладіолуси в моїх руках пахкі!
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 496Реєстрація: 13-08-2018
Достижение получено 03.12.2018
Титул: Вибір видавця (Листопад 2018)
