Попід вікнами ходять навшпиньки
Жовтня сутінки ранні.
Плями сонця й світанки туманні —
Все складаю до скриньки.
Стиглі груші і ранки простиглі.
Наших спогадів рими
Шелестять за твоїми плечима,
Тягнуть поза будівлі.
Дві кишені, чотири долоні
В таємничім єднанні.
У обіймах — хвилини останні,
Теплі, темні, солоні.
Чи ти чуєш, чи можеш відчути
Перші поштовхи смутку?
У кишенях осінньої куртки —
Білі крихти отрути.
Думок на тему “Відчути”
гарний осінній вірш