коли ця жінка говорить в будинку її літають повітряні змії з чебрецю і гвоздики у відчинені навстіж вікна визирають пуп’янки снів у цих снах дуже затишно навіть нічним примарам які безпомічно тануть у безкінечності млості наче у молоці розправляючи крила метеликів у її снах з нею радяться птахи як потрапити […]
Daily Archives: 03.09.2018
Вкотре закриваю очі – мрії, наче небо наді мною. Вільно дістаю до них рукою, а схопити я не можу. Наче небо… Наче небо вкотре наді мною. Радість, спокій сходять, наче зорі. Вільно дістаю до них рукою, а схопити я не можу. Наче небо… Відкриваю очі – навкруги весна, життя вирує. Вільно дістаю рукою, а схопити я […]
Небо, неначе прорвало, а я стояв замислено, дивився у вікно. І боляче мені ставало від думки, що кінець прийде. Як дощ минає минуть і дні мої. Лихі та добрі. І висохнуть всі згадки, як крапельки того дощу, що лив і лив. Здавалось не мине він, Але усе з собою час […]
Іще поп’ю липкий квітковий мед, Що з яблука стікатиме на Спаса. І зазирну в глибоке небо, що поет Виспівує з високого Парнасу. Але мені б цю хвильку зупинить. Вона одна, єдина, виняткова. Серпневе сонце так її п’янить В передчутті осінньої обнови. Час, пригальмуй на трішечки… ще мить. Ще дай пірнути […]
Роки, мов верби, хиляться додолу. Позаду губиться блакитно-біла путь… Там гладіолуси пахкі несу я в школу, Що біля хати нашої ростуть. Здається, був букет мене завбільшки. І вабив світ дорослих таємниць! Як добре йти так просто в школу, — пішки, Вглядатись в риси незнайомих лиць!.. Як було добре! Як було […]