Осінній лист прошелестів
І на долоні білі впав…
І я спитать її не смів
Причину, хто між нами став!
Чи красень він, чи багатій,
А, може, чистая душа?
По її усмішці німій
Я розумів, що це – межа!
І плакав я, і стигла кров,
І яструбом ширяв між гір…
І білим лебедем любов
Пливла в дівочий монастир…