Україно, рідний краю,
Всім серцем я тебе кохаю!
Люблю світанки, й захід сонця.
Моря і гори, та ліси,
Сади, квітучі і гаї,
Де так щебечуть солов’ї.
Річки й струмочки,
Й чисте джерельце
Я Богу дякую за все.
За мову мою солов’їну,
За звичаї і за обряди,
За те, що українкою родилась.
З матусиним тепленьким молочком,
Любов у мені поселилась.
За те, що гарні в нас дівчата,
А парубочки, як дубочки,
І діточки, як янголята…
Люблю всі українські свята.
Людей розумних й роботящих
І землю щедру і родючу.
За неї я віддам життя і душу.
І вірю я, що край мій
Буде процвітати,
Про славу України
Ще будуть в світі знати!
Автор публікації
Коментарі: 20Публікації: 15Реєстрація: 14-12-2018
Достижение получено 03.05.2019
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій
7 коментарів “Поезія”
Дуже гарний вiрш!Украiна-понад усе!Браво!
Дякую,пані Марія,приємно,що Вам сподобався мій вірш.
Я захоплююсь Вашими віршами
ЩИРО ДЯКУЮ,МАРІЯ!
Дуже гарно: І вірю я, що край мій
Буде процвітати,
Про славу України
Ще будуть в світі знати!
ВЕЛИКЕ СПАСИБІ ЗА КОМЕНТАР І УПОДОБАННЯ!
Scemluvuj glubokuj zmist rjadkiv virsa.dusa svidoma svojeji sutnosti u cjomu bezzaljnomu sviti,svojeji indentucmosti ,jak Ukrajinku,ljubovi do zemli i vsjogo prekrasnogo ,sco zvetjsja Ukrajina..taka ljubov bula vustradzena sce v dutunstvi ponevirjannjamu po Subiru batjkiv poetesu. Ale vira ne bmuraje,ce gimn nasij borotjbi za nasu kvitucu Ukrajinu..moji vitannja,suljno.tvorcogo nathnennja