Літній дощ… І ніжна прохолода
Напуває землю до глибин.
Так п’янить ця свіжість і свобода.
Простягається небес ультрамарин.
Теплий дощ… Він піснею чарує,
Барабанить, в кронах шелестить.
Хай весь світ мелодію цю чує
І хай час зупиниться в цю мить.
Кавою зігрію себе вранці,
Спокою радітиму в цей час.
Під дощем шалені, дикі танці
Затанцюю, як в останній раз.
Ну а потім втомлена, щаслива,
Радістю своєю поділюсь,
Бо моє життя – це справжнє диво.
Жити я понад усе люблю.