Давно хотів про неї написати,
Та якось не знаходив влучних слів.
Давно хотів про неї заспівати,
Але співати зроду я не вмів.
Я так хотів про неї розказати,
Тримав це в собі так багато днів.
Коли приходить, хочеться літати,
Це чарівніше за мільйони снів.
Завжди її із трепетом чекаю,
У будь-яку хвилину дня і ночі.
Обов’язково прийде, я це знаю!
І піде теж, коли собі захоче.
Вона так близько але так далеко,
Захована у сивий густий дим.
Крилом змахне й злетить немов лелека,
У відповідь лишивши кілька рим.