Для голосування необхідно авторизуватись

Поглядом я осінь проводжала

Поглядом я осінь проводжала,
Десь за обрій у таємну путь,
А скорбота душу обпікала,
Бо красу вже цю не повернуть.

А вона впокорено – тендітна
Лиш на мить спинилась в квітнику,
Мовчазна й задумливо – привітна
Шлейф несла скупати у ставку.

Намагалась погляд зрозуміти,
Хист блаженний в неї перейнять,
З нею сам на сам поговорити,
Щоб красу по – іншому сприймать.

Та вона таємна й загадкова,
Розсипала золото в цю мить,
А краса сп’яніло – серпанкова
На деревах фарбами горить.

Поглядом я осінь проводжала,
У якісь незвідані світи,
А душа так болісно страждала,
Щоби втіху в погляді знайти

7

Автор публікації

Офлайн 19 години

Светлана Савченко

456
Коментарі: 7Публікації: 131Реєстрація: 21-08-2018

Золоте перо

Достижение получено 22.02.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій

Небайдужий читач

Достижение получено 05.05.2019

Титул: Небайдужий читач

Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій

Думок на тему “Поглядом я осінь проводжала”