Я існую мов сіра пляма Яку змиє холодний дощ Ось я був і мене не стало Загубився між сірих площ Я існую неначе вічність Потонувши у злих думках І не знає напевне більшість Що я збився в своїх шляхах Ось так можна життя прожити Озирнутись, […]
Daily Archives: 17.11.2020
12 posts
**** Ну хочаби в думках ти гуляєш зімною, По осінньому парку, що листя розкидав не бережно. Я сміюсь і запалюю смачно чигарку І прижмурую очі чомусь обережно. Їдкий дим полонив мої очі туманом Ти смієшся і просиш мене схаменутись А я й досі тобою, ще п’яний І […]
***** Скільки в твоїй душі, маю я ще збагнути Всі ці слова мені, серцем своїм відчути Ти дарував вірші, і розкладав на ноти Очі твої близькі, бачу я ці навпроти Сила в твоїх руках, ти обіймеш за плечі Пахнуть тобою так, в шафі закриті речі Ти збережи крізь час, […]
На перехрестях чужих доріг Чужа. І оминає людей потік Одна. Не зрозумілі її прості Слова. Тут не чекають її давно. Шкода. Така буденна і марудна Іржа. Час викидає за виднокрай Речей. Німу, невидиму і пусту Ту тінь. Порозсипалися уламки Ідей. У порожнечі, тій що поміж Світів, І понад стінами загаслих […]
Ведь я ищу, ведь я ищу, Красивую и идеальную. Года идут и не найду, Девушку нормальную. В чём же дело, в чём подвох, Мысль меня терзает, Никак не подведу итог, В чем же дело никто не знает. Одни красивы, но развратны, К преданной любви не склонны. Другие просто не занятны, […]
Моє ж ти Сонечко, дитя… Ти народилась, щоб любити. І кожна мить твого життя Дорожча всіх скарбів на світі.
Случайные встречи… Какие же они разные: бывают, как ветер, ворвавшийся внезапно, как прозвеневший будильник: «пора просыпаться», как стикер – с напоминанием о невыполненной задаче, как солнце, обволакивающее теплом, как старый дневник, напоминающий о прошлых событиях. Они могут быть будто трамплин для прыжка или толчок для погружения в мир (внутренний или […]
Осені останні дні, Так незатишно надворі, Дощ іде зі снігом мокрим І лягає на траві. Та протримавсь якусь мить Та розтанув так миттєво І струмочком вже дзвенить, Ніби в пору березневу. Підморозить уночі І трава вбереться в іній Та на сонці сяє сріблом. Осені останні дні… 2017 р.
Колись прийде момент в житті твоєму – Про біль ти по позабудеш і про страх; І будь-яку ти вирішиш проблему, І Жереб буде у твоїх руках. Людина в чорному – посланець Долі Колись постане в тебе на шляху, Забракне сили і не стане волі – Чинити супротив первинному гріху. В […]
. . ЧИ БУДЕ, ВРЕШТІ, МИР ІЗ БОГОМ, ЛЮДИ? . .Чи знаєте ви, люди, що без БОГА . .Нам неможливо знайти себе в житті? . .Одна – єдина правильна дорога – . .Із БОГОМ: у вічності, у правді, у майбутті. . .Так хочеться, щоб вірили […]
У скриню різьблену стару Я спогади складаю, Про ніч шалену і п’янку Бажання загадаю. Хай оживуть хоча б на мить Ці кола і узори… Передчуттям душа […]
Поглядом я осінь проводжала, Десь за обрій у таємну путь, А скорбота душу обпікала, Бо красу вже цю не повернуть. А вона впокорено – тендітна Лиш на мить спинилась в квітнику, Мовчазна й задумливо – привітна Шлейф несла скупати у ставку. Намагалась погляд зрозуміти, Хист блаженний в неї перейнять, З […]