У неї доля стрілася з війною

У неї доля стрілася з війною,
І дні життя умилися слізьми,
А в тридцять скроні вкрились сивиною,
Бо смерть їй виклик кинула з дітьми.

Вона ішла і в спогади летіла,
Самітна пташка в теплому гнізді,
В один момент від звістки овдовіла,
Й зів’ яв кохання цвіт у резеді.

Хустина чорна очі відтіняла,
Впивався погляд з сумом у граніт,
Душа в обіймах камінь огортала,
Й рвар серце біль,неначе динаміт.

Бліде обличчя тихий плач скрадало,
А з неба чулося:”Пробач, таке життя…”
Між хмар кохання блискавкою впало,
Й дощем лилось в стражданнях почуття.

В руках несла букет троянд яскравих,
Такі з любов’ ю він їй дарував.
І плин життя на спомин днів ласкавих
Кохання зболене у серці чатував.

З роками втрата душу роз’ їдала,
Пролиті сльози впали в полини,
Від болю в роздумах надія помирала,
А щем палав на квітах купини.

Ночами плакала й сама себе питала:
“За гріх який розплата ця тяжка?”
І лиш поволі рана затихала,
Коли дитяча гладила рука.

Вона вдивлялась в світлі очі сина,
Й надії паросток розколював граніт,
З’ являлася нова в житті стежина
До мрій у цей жорстокий білий світ.

9

Автор публікації

209
Коментарі: 1Публікації: 80Реєстрація: 21-08-2018

Автор місяця (Серпень 2019)

Досягнення отримано 21.09.2019
Публікація автора набрала 4 вподобання у серпні

Небайдужий читач

Досягнення отримано 05.05.2019
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій

Срібне перо

Досягнення отримано 23.11.2018
Присвоюється автору, який подав на сайт 50 і більше публікацій

Коментувати

Проста авторизація через соц.мережі: 

3 коментарі “У неї доля стрілася з війною”