Для голосування необхідно авторизуватись

Читати…

Я до ранку тебе би читала

У вібрації рим би тонула.

Що не сталось, то вже минуло.

Навіть ночі було би мало.

Я би плакала чи сміялась.

Чи рядки підбирала суміжні,

Щоби глибоко або стисло.

Може, сталось би те, що не сталось.

Ти дозволь себе почитати,

Кожну літеру вправо, вліво,

Просто літери втомлять тіло,

Щоб могло моє вже впізнати.

І коли всі шрифти і звуки,

Ми впізнаєм, то зійде сонце.

Поцілує своє віконце,

Поцілує тобі і руки.

Що писали, читали до краю.

І заснули після читання,

Бо сторінки вже були останні.

Ось і літери дружно у зграю,

Ту писемну…

Що серце крає…

4

Автор публікації

Офлайн 8 місяців

Svetlana Svetlana

30
Коментарі: 0Публікації: 9Реєстрація: 11-01-2020