Мов коси, за вікном все йдуть і йдуть дощі, І ця рапсодія, здається, безкінечна… Гріх несповіданий – пухлина для душі, Злоякісна, смертельно небезпечна!
Daily Archives: 15.01.2020
Святу росу, божественне пиття, П’є з квітів на світанку пташка рання… Ти можеш сповідатись все життя, Але ні разу не принести покаяння!
Ми свічечку кладем за серцю милих, Є серед них миряни і ченці… Найважливіше поминання для спочилих- Це Проскомідія, так вчать Святі Отці! Коли священик Часточку виймає, Її на Дискос скраєчку кладе, Лице покійного, неначе сонце, сяє, І прощення від Господа гряде!
Життя минає, йдеш по світу босим, А зірка на шляху все не встає! Чекає Бог, що в Нього ми попросим, А тільки потім поміч подає!
Не всі до зустрічі охочі з нами – Симпатії бувають не взаємні! Думки людей ми вловлюєм серцями, Тому є люди серцю неприємні!
Я до ранку тебе би читала У вібрації рим би тонула. Що не сталось, то вже минуло. Навіть ночі було би мало. Я би плакала чи сміялась. Чи рядки підбирала суміжні, Щоби глибоко або стисло. Може, сталось би те, що не сталось. Ти дозволь себе почитати, Кожну літеру вправо, вліво, […]