Я уже в півдорозі, чекай мене, буде весело. Жди мене, я впаду живосріблим серпневим дощем. Вір мені, сотні раз я в тобі воскресала, Сотні раз ти для мене був і мечем, і плечем. Я прибуду до тебе звичайним задощаним потягом. І зійду на перон із валізкою віршів в руці. Ти […]
чекання
3 posts
А вечір знову виполоскав душу, Думок пітьму, чорнішу за цей дощ. Вмочала пальці у липкі калюжі, Малюючи сліди твоїх підошв. Ну скільки там в мені тої вини? У тиші помовчу й собі пробачу. Торкнись рукою до шибок незрячих І поцілунком дощ цей зупини…
А що ж врешті заховано в слові «Кохання»? Плескіт хвилі бурхливої о берег чекання! Вітру пориви несвідомі та дужі! Очі палаючі! Мрії жагучі! Єдність і шепіт тремтливих сердець! Біль через те, що життя – нанівець! Палкі сподівання, безхмарні бажання Й сонцем осяяні тихі світання… Жага до людини! Страшна! […]