Закінчився день засніжений, подушки мурчать котами. Дівчатко з долоньками ніжними малює “стрілочки” мамі. Гуде надвечір’я в комині, на ганок прибився вітер… Солом’яний вечір цей в спомині нестиме дитя по світу: і котика очі примружені, й гладких пиріжків рядочок, карасики, братом навуджені, за образом зілля віночок, цибульку на вікнах. Калачики. Цю […]
дитинство, батьківський дім
4 posts
Радію зараз наяву, Всім спогадам цікавим. Та головному відкриттю Дитинство було в нас яскравим. Радіє серце за батьків. Вони зростили з нас малюків. Достойний спадок. Ми знаєм саме головне – Вони найкращі та надійні. Їх серце сповнено любові Та душі самі вірні. Нам хочеться без меж радіти За своїх батьків, […]
Стоїть самотня хата край села Далеко від усіх одна – єдина. У ній чекає ненька стара З країв далеких свого сина. Коли малим тут був , бігав – то була Ще молодою, прекрасно співала, А коли сина доля забрала Давно уже й ходити перестала. Все поросло, бур’яном обвилось І замість […]
Знов мені наснились сонячні стежини. Дім батьківський, двір наш і стара верба. На черешні стиглі ягоди -рубіни. Я мале дівчисько, мама молода. За вікном ялинка зовсім ще маленька. Тато ремонтує мій велосипед. Губиться у росах стежечка тоненька. Роки мчать так швидко, все вперед – вперед. Серце щемно б’ється, як […]