Летять рокѝ за небокрай: Біжать з гори а потім вгору… Та ти спинися і згадай Про чорні дні голодомору. Як десь в хатині край села Благали діти про окрайчик, Аби хоч крихточку тепла Приніс у холод з лісу зайчик. А мати, з голоду стара, Над ними плакала й благала, Аби […]
голодомор діти зойк смерть
2 posts
Село зіяє пусткою, лупає на мене великими безпомічними очицями-віконцями й волає мертвою тишею. Здається, усе вимерло. Лише вітер завиває де-не-де й переносить тихий шепіт «Хочу хлібця» від хати до хати, а за ним хвостом – розпачливий жіночий зойк. – Сину, потерпи. Потерпи, дитино! – благаю, запнувшись сірою од порохняви та […]