Київ
6 posts
Попередня частина: https://premiya.vidatiknigu.com.ua/svtlana/lisovyj-chaklun-chakluye/ Над Києвом простягся вечір і демонструє кольори, згасає деннеє світило, наче пелюстки – промінці. Пелюстки жовті і ще світять, по них промінчики ковзнуть, на виднокрузі небо гасне, а за краєчок квіти проведуть. Сонце ховається за горизонтом, але іще докине кольори, наче над містом простягає рожеві хмари […]
Це тільки Київ, липень, миті, гуляють по алеях діти, крамниці прикрашають квіти і возики вазонками забиті. Церкви хрестами зачіпають хмару, стелилися над містом величаві, боками білосніжно сяють і сіро-сині в них краї. Схили Дніпра в зеленолисті, хмар розсипається намисто, статуї-діти наче грають на схилах синього Дніпра. Самокати, […]
В столиці – миті полудневі, минули літні дні червневі, наче ріка велика побіжать, над нею хмароньки летять. Над Дніпром – миті вдалині, короткі й довгі літні дні складаються у тижні і роки, яким над містом летіти. Вітрильники ставали в ряд і білосніжно забринять на водах сірої ріки великої в усі […]
Столиця вечорова туманна і чудова, у місті знов яскраво ліхтарі мерехтять, в туманному безмежжі тут кроки обережні, бо наступала мокра відлиги час і мить. У нічному тумані були близькі і дальні, блищать чіткі, яскраві віконця на стіні, якомусь – ніч світити, якомусь не горіти, а тому засвітитись тільки в ранкову […]
Яка ж ви, люба пані, незвичайна! І, бачить Бог, скажено б я хотів, зустрівши вас на станції «Почайна», чкурнути з вами до «Осокорків»! Насилу ми запхалися б в вагона, втопилися б у поті часу-пік… А стук коліс не згірш за Мендельсона щасливе майбуття би нам прорік! Вінчав би нас невтомний […]