Попередня частина: https://premiya.vidatiknigu.com.ua/svtlana/shho-take-misyats/ Знов обстріл – скільки їх вже було і чи продовжаться не раз, і знову, знов снаряди й кулі летять посеред міста враз. Маріуполь – місто сили, трагедії людської на віки, що пам’ятатимуть могили, і ворогів – прокльони всім. 3.06.2022-12.06.2022 “Мешканці Маріуполя ховаються від російського обстрілу на підлозі […]
Маріуполь
Із неба промінь засіяв, а може свого він шукав серед каміння, пилу і бетону, знайшов свою людину сонну? Свого – утомлений і тихий, лиш мить поки затихло лихо і вороги не наступають, чи після бою відступають. Свій промінь посилало сонце, заглянуло з бетонного віконця, наче питало: “Як ви […]
Решітка Міського саду, Зірковий іконостас… Звичайно, я пам’ятаю Невпевнені наші рухи І наміри дати ладу Тому, що зростало в нас, І спроби не загубити Того, що вже є, допоки Не втрутився сумнів, страх, Безсилля, здоровий глузд, І віддані вороги, І вельми закляті друзі, Допоки ще їде дах, У найзапальніших муз, […]
Лагідне море, пляжі піщані, Сонце висить на портовому крані, Вариться сталь, застигає прокат… Місто – трудяга, а нині – солдат. Постріли, вибухи, «гради», двохсоті… Нас занесло на крутім повороті. Злоба і страх роз’їдають серця, І краю не видно, не видно кінця!.. Так місто гартується, твердне, мов криця. Б’ється в руках […]