Не переживай, друг ты мой прелестный, Когда тебя в грязь лицом бросают. В этом мире суд нечестный, Здесь хорошие страдают. Но высший суд на небе существует, Он называется любовь. За всех он нас ревнует, Что дал пролить свою он кровь.
небеса
Чи ревінням далеким, між хмарами повняться відзвуки, В голосінні, здається, чорнішає небо китів, І чорнилом заправлене лоно небесної музики, Порожньої ночі, важких океанських хвостів. Б’ють фонтаном зі свистом, повітрям наповнивши тушу, Вигинаючи ребра-шпангоути біблійних часів, І оббиті грозою, чорним вихором стягують душу, Звуком грому пустим від безсилих вгорі плавників.
До України. Твоя пора!… ….Щоб розквітала зіркою краса В Твоїх очах – наповненних любов’ю, Щоб піднімала і плекала небеса Молитвою ранковою, шовково! …Квітуй, славетна Україно! Неси одвічну благодать! Живи як вперше і останнє…, Щоб з прірви діток всіх достать!.. Своїм міцним і мудрим словом Примноженим в Любові, силі знань. Щоб […]
Мене несе хвилею в далі, Несе і несе, і немає кінця, Немає шляхів, лиш небес магістралі, І б’ються земні все сильніше серця. Співає щось в небі, той звук незвичайний, Щось хоче сказати та не може спинить Потік усіх звуків, солодкий, бажаний, І разом із ними в вишині він звучить.