А я люблю весну так тиху і чарівну Так ніжну і пахучу Так свіжу і нову. Я так люблю весну – цнотливу і невинну Таку гарячу і таку п’янку. ілюстрація з інтернету
#поезіяукраїнською
Мені снилась божественна тиша Десь високо, в Небеснім раю. Я всю ніч з насолодою слухав І ніяк не хотів повертатись Назад на грішну землю. Мені снилась небачена велич. Та, якої очима побачить не зміг. І тепер все довкола немає Вже значення – бо на мить Переступив я вічності поріг. Мені […]
Опускається ніч залишаючи не розгаданими Почуття, що забудуться у чужому минулому. Зриваючи маски із спогадів снігами покритими Безкінечності часу і в холоді так безмежному. Що залишить нам пам’ять ховаючи файли І стираючи спогади котрих більше нема? Розгубивши про колишніх згадки й імейли Тільки час за собою забирає холодна вода. […]
Краса Краса душі, мов та перлина, Захована у серці. Яке тріпоче, мов пташина, від дотику любові, Що підносить людину до небес. А в небесах літати легко Поряд з тим, Хто розуміє Думки і мрії душі твоєї. Читати легко у голубих очах Ту ніжність, Що даруєш лиш одній людині, Мов дзеркало […]
І зійшов місяць над горами Оглянув білу землю заметену снігами Потріскуючи стрибав мороз дібровами І було чути лиш рип – рип під ногами Там, за ялинкою зайці причаїлись Ховаючись від холоду, чекаючи весни А по барлогах ведмеді оберталися Бачачи солодкі, теплі сни Дерева сонно похилили голови Дрімаючи, і снився їм […]