А вечір знову виполоскав душу, Думок пітьму, чорнішу за цей дощ. Вмочала пальці у липкі калюжі, Малюючи сліди твоїх підошв. Ну скільки там в мені тої вини? У тиші помовчу й собі пробачу. Торкнись рукою до шибок незрячих І поцілунком дощ цей зупини…
поцілунок
4 posts
По-своєму люблю весну – Я народилася у квітні, Навколо люди всі привітні, В квітневі ночі не засну… По-своєму люблю весну – Там перший поцілунок ночі, Запам’ятати його хочу… І знову в спогадах засну… По-своєму люблю її – Тюльпана запах – незабутній, І грози ці у травні люті…. Тут є всі […]
Складні стосунки, насправді є прості, І їх такими зробити дуже просто. Не говоріть слова «німі», Бо де вони там на душі буває пусто. Де сльози там завжди є правда, Де обіцянки – тільки біль. Для кохання, поцілунок з іншим це не зрада, Для нього це буває, просто ціль.
Ах, зіниці – маленькі крапельки, Широких, глибоких очей, Чорні, як ніч чорниці, В обіймах бляклих зірниць. Ах, ці руки, волосся, туфельки, І розгорнута книга грудей, Я залишив закладкою в муках Читань, поцілунком зухвалий есей.