Хто в порухах твоїх любов застане, А в погляді розвідавши жагу, Зчитає сон, що в серце проникає, І важить більше, за його вагу. Чи зважиш ти, хто з поглядом навпроти? З твоїх очей причасником зійшов, І в порухах, що снять круговороти, Засвідчить чемно віддану любов. Та хто ж вдихне його […]
сонце
Сонце і тіні, тоненькі і рівні, темніють доріжками, побігли моріжками. Охороняв коток доріжки поворот, не заважав гулять, до парку завітать. Гора із каменів, пісочний колір цвів, над ним стримить сосна висока зелена. Додало колір небесам світло сонця і весна, запрошувала птицю селитись і гнізда мостити. 14.03.2019.-23.04.2019. […]
Яскраве сонце заглядає і весну-красну закликає: “Ой, веснонько, приходи, чекають уже ліси. Ждуть дороги і міста, через Дніпро три моста, та уже й всі інші ждуть, всюди промені дійдуть.” Глянув промінь у лісок, де лежить іще сніжок, і сухий укрив листок злежаний отам насток. На просторі видноколу, […]
На Водохрестя небо усміхнулось, синява неба натягнулась на дерев колючі плечі, на найвищі без малечі. У льоду заблищало сонце, кристалом ніби шибка у віконці, а сонце блисне через стовбури, щоб освітити снігові горби. Пробилось і камінням заблищало, променем полічило і дістало, і так залишаться в снігу сліди, але не сонячні […]