Вечірнє сонечко кудлате заходить за сусідню хату і опускається на горизонт, хоче побачити цікавий сон. У тому лагідному сні летіли хмари чарівні, летять неначе три коня, оце така була хмара. Над нею наче янгол пролітав і ковдру у руках тримав, щоб наше дитя накривати та ще легенько колихати. Отак летіли […]
Вечір
23 posts
В золотом закате поднебесья чуден был последний блик, сверчки в траве слагали песню, что тихим шумом прозвучит. Будет гроза, не шелохнётся ни один стебель у травы, где-то вдали невидимая птица вдруг отозвётся посреди листвы. Замерли в закатном предвечерье деревья, травы и кусты, высокие прямые тени бросают стебельки травы. Лишь птицы […]
Фіолетового кольору строї світ одягнув і пролягли, де синє небо – рожева смуга, а поруч – фіолетова хмара. Густі хмари заполонили, блакитне віконце лишили, рожеві смуги малювались і контури дерев відмічались. На фоні темному кущів вгорі темніли церкви куполи, малюнки бовваніли низько, що до землі так близько. Благословить небо дощі […]
Четверта ранку. Я не сплю. Утома Залишилось півпачки сигарет А ти лежиш бліда і нерухома Й туманить розум ніжний силует Ти вся моя. Від посмішки й до ніжки Твої слова як кігтями по тілу Мені б побути поруч ще хоч трішки Але цих слів не чуєш ти, Даліла. Скоро піду. […]
Малює лінії чіткі блакитноокий вечір, рожевістю засвітить мить і прохолодою огорне плечі. Хитає вітер дерева, у травах цвіркунам звучати, він буде незабутній нам? Нам отаким його приймати. Ховалося проміння золоте, високі трави похитає вітер і знову пошукає у траві високі білі квіти. Кінцями гострими стирчать, троянда гіллям похитає, хоча вона […]