Найбільший мій страх – самотність. Коли ідеш пустими коридорами – Мого життя, А за дверима – людей немає. Кому потрібно тепло і ніжність душі моєї? Навіщо я приходила сюди? Де суть мого тут існування? У досвіді, мабуть, Щоб перейти на тому світі на інший рівень – Душі моїй. О ангели […]
#віддуші #мрія #пишу
4 posts
КРИТИКАНИ –Ти не туди ідеш, чекай, Вогні на іншій стороні. –Мені все рівно, не лякай, Я миттю запаллю свої. –Стривай. Це заборонено. От срам. Доросла дівка, життя мов тарарам! –Тобто, по твоєму, життя Потрібно кинуть до сміття? –От не вгамована, це ж потрібно… Та ти смішна. Ти жалюгідна! Ти думаєш, […]
Я ждала его, устроившись на мягком красном диванчике. Пила кофе без сахара и смотрела в окно. Голуби стайками летали в синем апрельском небе, а мои мысли кружили вместе с ними. Нет у меня крыльев, а так бы взлетела и парила в вышине.Поднимаясь все выше и выше, сквозь облака, до самых […]
Я, як вода, течу крізь твої пальці. Невпіймана, свавільна, дика. З тобою ми із Всесвіту вигнанці І бути “як не всі” велика втіха. Я, як вода, з долонь твоїх стікаю. Прозора, чиста, прохолодна. В тобі себе, напевне, я кохаю. На людяність завжди була голодна. Я, як вода, в руках твоїх […]