Якби моя любов могла тебе зігріти, Як сонечко промінням обійняти, А ворогів у полум’ї спалити, І всіх дітей собі на руки взяти. Не хватить сили, але досить духу. Своєї землі не віддамо нікому. І ворога розчавимо, як муху На спаса, що кусається. Геть з мого дому! 11.03.2022р
земля
6 posts
І Словом… прямі паралельні не пересікаються. В жодній теорії на геометричній плоскості, за умови коли художник не засвідчить ідею умовності в перспективі. І лінії сходяться, за плечима його фігур. Словом, фігури, його приближені до химерного світу прямуючи, прямою виходять з часом на схвильований серпантин. З тим, фігура перетинається з паралельними […]
Земля…дерева…річка… Росте мала смерічка… На пагорбі високім, Схилилась ненароком. За річкою хатини, Мальовані картини. Між тих дерев стояли, своїх людей чекали. А горизонт за ними, Ввесь лініями кривими, Виднівся з-поміж хмар. ⠀ Там гори й полонини Здавалися живими… Туди мале дитя Тікало від життя, Від шуму й метушні Сиділо в […]
Прощебетало ще з порога Филимона найменше маля: -Казав,тату,наш”географ”, Що…крутиться Земля(!)… Глянув на хлопчину: -Отаке пропащо!!!- Скажи йому,сину… Хай…закусює краще!
Він розділив свій випадок на ризик, І звів рівняння до нуля, Додавши всі системи метафізик, І бог, і слово, і зола, Овал планет, любов її очей, Помножив слово «ти», на крик «моя!» І знав, що погляд сонця обпече, Що погляд той була його земля.
Тихо бродить в краї ніч, сон приходить їй навстріч, усім скаже: “Люлі-бай, спи, землице, засинай. Засни, земле, у цю ніч і скидай тривоги з пліч, нехай у земельку йдуть і зернятком проростуть.” А як проросте зерно – будуть плоди і зело, зростуть трави і квітки для земної, для […]