Для голосування необхідно авторизуватись
ok
Душе казалось, что конец,
Она страдает от разлук.
Ведь каждый не по совести «мудрец»
Берет по капле из разжатых рук.
Взамен никто не даст любви,
Никто к себе не пригласит.
Внутри – осколок от мечты…
И тот, как птица, улетит.
А он уходит обернувшись.
Но для чего – ей не понять:
Зачем души едва коснувшись
С уходом половину отрывать?
Сіру-сіру кожушину Нині має листопад. Зустрічать холодну зиму Він, здається ще не рад. Хризантеми квітнуть білі, Жовті також ще цвітуть. А як […]
Розмалюю писанку квітами й птахами, На Великдень в храмі освятять її, А разом із нею пасочку духмяну, Буде в нашій хаті справжній […]
Не думай Не о тебе моя печаль Но знай Тебя сейчас мне очень жаль Чего хотел Что б я о том грустила […]
Поля втрачали ніжність у імлі, Лиш мрів краєчок неба голубого… Як все буде прекрасним на землі, То не будЕ прекрасного нічого!
