Шинкуючи капусту
і дивлячись у вікно,
У серці спокійно й пусто.
Все байдуже – все одно.
Крокуючи на роботу,
стрічаючи сто людей,
Буває, не знаєш хто ти,
й навіщо туди ідеш.
Кидаючи в борщ томати,
чи роблячи голубці,
Так хочеться краплю свята
І усмішку на щоці.
Віддавши своє натхнення,
надії й своє тепло,
Пірнувши у повсякдення,
лягаємо ми на дно.
А хочеться помаранчів
і келих з п”янким вином.
І слів:”Це усе на краще.
Погане втече зі сном!”
Автор публікації
Коментарі: 13Публікації: 49Реєстрація: 08-08-2020
Достижение получено 09.09.2020
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
Достижение получено 24.08.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій
