Ми віруючий народ…
Ви віруючі, чи ні?
Це справді, уже цікаво.
Це церква у вас в вогні,
Горіла не раз яскравім?
Знімали це в, вас, хрести,
Неначе просте залізо.
І дзвони кудись несли,
А зараз у душу лізуть.
Питають, чи вірим ми?
Питають, чи вірим в Бога?
А де ж, ви, тоді були,
Як забрана була мова?
А де ж ,ви, тоді були,
Як вкрали у нас молитву?
Питаєте:
– Як жили?
А змушені були жити.
Не знаєте цього, ви,
Не знаєте, не питайте.
Бо вірою ми жили,
Тож віру і, ви, шукайте.
Ви, віруючі, чи ні?
Питайте у інших, справді,
Ми вижили у вогні,
Бо вірили тільки в правду.
Бо вірили у добро,
У щирість думок, а віра…
Забрала, що в нас було
І мало не зняла шкіру.
А потім на церкву знов,
Ми несли хреста з піснями,
Ми віримо у любов
І віримо ми серцями.
Бо скільки кидають нас,
Із прірви, у прірву більшу,
Тікає, як злодій час
І віримо, ми у інше.
Так віруючі, чи ні?
Самі, ви, беріть судіте,
Як душі у нас в вогні,
Не можуть усе згоріти.
