У полі скородженім “градами”,
Свідки трагедій стоять,
Ребрами-рамами чорними, битими
Мовчки про щось гомонять…
“Зрадили, зрадили, зрадили, зрадили,
Нас бо загнали в котли.
Воїнів наших серця відважнії ,
Прямо на смерть повели…
Зрадою, зрадою поле засіяли,
Трупами впавших солдат,
Зрадою, зрадою нас проводжали,
Мінами й свистом гармат…”
У чистому полі “градами” зоранім
Свідки безмовні стоять.
Скалічені мінами, кров’ю скроплені,
Кров’ю убитих солдат.
Думок на тему “ІЛОВАЙСЬК”
Яка сила життєвої Правди, гостра ритміка, художні узагальнення про цю Українську трагедію, вражений