Ой Тарасе, Тарасоньку,
Батьку наш, Пророче,
Виплакала Україна
Калинові очі…
Виплакала Україна
Маки всі у житі,
Що зростали на тім місці,
Де сини убиті…
Ой, Тарасе, Тарасоньку,
Батьку наш, Пророче,
Чом ти щастя не предвидів,
Щастя то дівоче…
Чом пророцтвом розляглися
Біль, страждання й горе,
Чому кровця степом ллється,
Як криваве море…
Ой, Тарасе, Тарасоньку,
Батьку наш, Пророче,
Чом тебе ми не слухали,
Слова ті пророчі…
Чом не добре їх читали,
Чуже все ми вчили,
Чом Вкраїну нашу любу,
Москалю лишили?…
Ой, Тарасе, Тарасоньку,
Моли Бога свого,
Щоб послав Він в Україну
Трохи щастя того…
2 коментарі “Ой, Тарасе, Тарасоньку”
Надзвичайно потужна поезія про спробу діалогу з великим Кобзарем України….Вражає також біль Душі Автора про Долю України, яку грабують люди, які дуже далекі від Українського народу…Це є дуже прикрим….
Щиро вдячна за такий глибокий відгук та за увагу до мого твору❤️