Розхристана, обдерта, як жебрак
Стояла в центрі! У самій Європі!…
Але та зрада, як підступний рак –
І знову на поклін примхливій долі…
Вона стояла – горда і свята,
Хоч рани кровоточили й боліли…
Але душа…нескорена така…
Й серця гарячі…їх ви не убили!…
Стояла й плакала, неначе сирота…
Що загубилась у своїй причині…
Але не знала…що вона свята…
Для тих сердець, що ще палають нині…


6 коментарів “Україна”
Які сильні, змістовні, яскраві образи многстраждальної України. Єдність змісту і форми, знаку і підтексту дає можливість повністю поринути, відчути всю велич, всю трагідність. всю силу та незламність рідного краю.
Сердечно дякую за такий проникливий коментар.❤️❤️❤️
Безмежно вдячна за увагу до моїх віршів 💐
Так проникливо, кожне слово як рана на серці.Дякую за чудовий вірш!
Дякую вам за увагу до моїх віршів 💐.
Щиро дякую за коментар ❤️
Поетично, щиро, сповідально. Це трагічний образ України. Цей образ живе у серці кожного українця. Але будемо вірити, що скоро образ України буде символом Гармонії та Краси…..
Красно дякую за увагу та коментарі до моїх віршів 🌹