У день на сутінки подібний,
Коли спить смуток на плечі,
Так хочеться, аби хтось рідний
До серця підібрав ключі…
Тихенько, наче ненароком,
Торкнувся простотою слів,
М’яким,не чутним майже кроком,
Прийшов і просто проруч сів…
І мовчки пригорнув до себе,
Торкнувсь вустами до чола…
Буває, що всього лиш треба
Краплинки ніжності й тепла…
Таня Пелихівська
Думок на тему “Краплинка ніжності й тепла”
Прекрасний вірш! Сподобалось!