Для голосування необхідно авторизуватись

Симфонія спізнілого кохання

Звучи в мені мелодією трав,

Тремти в ударах скореного серця…

Так непомітно ти до себе приручав,

Що ця любов лиш мріями здається.

 

Пронизуй душу поглядом наскрізь,

Даруй надію на нежданне літо…

В моїм саду осінній бенефіс

Моїх років, без тебе пережитих.

 

Спини цей час, хоч на коротку мить,

Ця провесінь, мабуть, уже остання…

І хай бринить, нестримно хай бринить

Симфонія спізнілого кохання.

7

Автор публікації

Офлайн 3 місяці

Таня Пелихівська

325
Коментарі: 12Публікації: 42Реєстрація: 27-03-2020

Вибір видавця (Червень 2020)

Достижение получено 08.07.2020

Титул: Вибір видавця (Червень 2020)

Небайдужий читач

Достижение получено 01.06.2020

Титул: Небайдужий читач

Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій

Думок на тему “Симфонія спізнілого кохання”