У світанку цього сонний я диригент,
Кожну ноту вивожду спочатку…
В ніч казкових химер розганяю ущент,
Залишаючи образ на згадку…
Наливаю в горня підбадьорливий чай,
Сходить сонце в шматочках лимону…
Теплі промені злегка торкнуться плеча
І неначе дбайливо огорнуть…
Як на ниточку низку дрібних намистин,
Звуки ранку збираю в сонату…
Не зіграєш на біс, день “сьогодні” – один,
Як увімкнеш, так буде лунати…
Думок на тему “У світанку цього…”
кожен ранок несе в собі щось нове..