Минуть роки, померкнуть вітражі
І людські долі зміняться на інші.
Хтось, вкотре вже дійшовши до межі,
Нарешті скине тягарі і ніші.
Пройдуть слова, від’їдуть поїзди,
Погаснуть ліхтарі десь на узбіччі.
Прошу тебе, лиш ти не промини,
Я вже тебе чекаю віковіччя…