Сьогодні чула пісню лісову –
Скрипучу і прадавню, мов століття.
Співав про Україноньку мою,
Про всі її страждальні лихоліття.
Про сльози, голод, війни і неволю,
Кріпацтво, розстріл, тюрми і Сибір.
Про волю до життя мого народу
Від східних шахт і до карпатських гір.
В мені та пісня болем відгукнулась,
Душа ридала прямо на папір.
Я думала, що муки вже позбулась,
Та бачу далі сльози і Сибір…
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 16Реєстрація: 07-08-2020
Достижение получено 07.08.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій
