Наснився сон мені чудовий, У ньому був коханий мій. Сон емоційний,кольоровий – Це картина моїх мрій. Ми разом з ним малювали , Життя неначе у красивому кіно. Так щоразу яскравішими ставали , І пензлики ,і біле полотно. На ньому вмить з’явився ранок, Теплий ,золотий світанок. А потім літній вечір,темна ніч […]
Daily Archives: 11.08.2021
18 posts
Плаче берізка самотня у полі, Воно ж залишилася зовсім одна, Зрубали дерева,стоять луги голі, Сліз вже немає, постікали до дна . Як згадає колись біля неї багато, Струнких і розлогих дівчаток росте, Боялась вона одинокою стати, А тепер тільки листя опавше й сухе. Згадає навесні пташки прилітали, Їх колихали […]
Ти про мене не знайдеш в газетах, Не побачиш в крутому кіно , Не почуєш мій голос в куплетах, Не знайдеш у рекламі Reno. Не впізнаєш мене по рекламі, На обложці журнала нема, Не акторка любовної драми , У житті своя драма одна . Я не гість […]
Закохалась дівчинка, Серденько болить, Захотіла дівчинка, Любов пізнати вмить. Закохалась дівчинка, Юних – юних літ, Закрутилась ніченька, Пізнавши інший світ. Та не знала дівчинка, Що це долі жарт, І темна – темна ніченька, Був жахливий старт, Що любов омана, Любов її життя , Була лише обманом , Й немає […]
С прохладным дождем провожала весну, В преддверии жаркого лета. Оставив ей все, а себе – тишину, И теплые краски рассвета. Теперь согревает холодные руки Июньское нежное солнце. И пения птиц отдаленные звуки Согреют мне душу и сердце. Таинственный лес мне подарит покой, Мы с ним помолчим по привычке. Горящий закат […]
Моєї сестри онука,Гарненька дівчинка мила,Смішлива дзиґа, скажу вам,У простір жваво впустила. Згадала, П’єра Рішара,У фільмі “Іграшка”образ,Жива, весела я лялька,Заряд у мене від сонця. Тож з нею знову дитина,У казку швидко мандрую,Ця дружба щастя краплина…Готова бігти! Секунду! Ми білочки, зебри, тигри,Моторні кумедні бджілки,І левів спасти вже встигли,Незвична сміливість свідчить. Отож для […]
За тёплые закаты и рассветы, Что в памяти остались и на фото, Тебе спасибо, солнечное лето! Исчезнешь вскоре ты за поворотом… Теплом согретый город, засыпает… Напомнит август мне ночной прохладой , Что солнце за окошком остывает… Сотрутся краски, словно с губ помада… Закрыв глаза, его я провожаю, Ловлю последний жаркий […]
Зачем, зачем?.. Навряд ли кто-то знает… Зачем опять сентябрьская грусть Меланхолично так мой разум поглощает И вновь скрывает ливнями мой путь… Зачем, зачем?.. Я вновь глотаю нервно Ментоловую горечь сигарет… Какой сегодня день? Среда, наверно. А может быть четверг… А может нет… Зачем, зачем? Ненужные вопросы… Я выйду. Дикий дождь. […]
Вчорашня осінь теплою була, Цвіли жоржини, айстри, хризантеми… Сирі тумани і ранкова мла Лишали по землі свої емблеми. Кругліли яблука у травах до колін, Наплекані і сонцем, і дощами. Останній клекіт линув, наче дзвін, Й розносився луною над полями. А ті поля стернею простяглись – Віддали людям хліба на всі […]
Подари мне, любимый, цветы! Подари просто так, в день дождливый… Я тебе улыбнусь, ну а ты Вспомнишь то, что ты очень счастливый! И при встрече меня обними, Просто так обними, нежно-нежно! Поцелуй и за руку возьми – Хмурый день станет вмиг безмятежным! Пусть не сбудутся в жизни мечты, Те, что […]
ЖОВТЕНЬ Моя невидима печаль… Крізь золотаве листя жовте Ступає в душу… Мов кришталь Дзвенить дощем у серці жовтень. Летить крізь хмари й порина Мій погляд стомлений далеко, Туди, де сонечко сіда… Де вдалечінь спішать лелеки… Відчую знову на вустах Краплин осінніх прохолоду. Злетить душа, неначе птах… Шукати сонце у негоду…
Пiд ногами знов пожовкле листя… Променем ледь теплим зiгрiва Сонечко моє чудове мiсто. Прошепоче дощ нiмi слова… Заблищать краплини-дiаманти На гiлках зажурених дерев. Осiнь їм спiває свої мантри Й одягає, наче королев. Золотом казковим огортає Осiнь рiдне мiсто… I умить Розумiєш, що печаль зникає Та краса дає бажання жить! Пiд […]
Вечерний отблеск прожитого дня Горящим пледом укрывает небо… Так манит взор, пленяет он меня! Дотронуться к нему ладонью мне бы… Он растворит печаль моей души… И вмиг раскрасит мысли яркой краской! Шепнет тихонько мне: “Пиши,пиши… О тех простых вещах, что так прекрасны!” Вдохув небесно-пряный аромат, За горизонт я взглядом провожаю […]
Переполнены люди надеждами В сердце лёд, часто в мыслях чушь. Как же много тел под одеждами… Как же мало в телах этих душ. Как же слепо, увы, человечество. Сквозь прогресс утопических благ Согревает теперь электричество, А не солнца лучи в небесах. Проживая впустую мгновения, Драгоценные жизни часы, Цепью лжи и […]
Зацвітає потроху магнолія, Невагомі так ваблять квітки. Знов милуюсь і враз божеволію, І в душі наче все навпаки: Сумувала, а ось вже радію я, Спокій знищив тривожні думки. Розпач зник – і я знову з надією Відчуваю життєві струмки. Доторкнуся лиш втомленим поглядом До квіток ледь рожевих і знов Я […]
Поставлю собі купу запитань, та, схоже, всі вони є риторичні… В історію порину без вагань, знаходжу приклади там ідентичні! І відповідь на них чітку я бачу, зробити що, щоб це не повторилось! Побачу-зрозумію – сяду і заплачу, бо рішення лише мені приви́лось… Бо світ крокує постари́х грабля́х і но́ві й […]
Своє коріння Я є русин, хоч і східняк наполовину, “Продукт схід-захід” – каже няньо мій. Люблю я закарпатські гори і долини, Й Донбас люблю – там корінь мій. Шум ковили і дух полину, шрокий степ…Гуляв не раз я тут “Бендеровец! – не раз кидали в спину – Шуруй домой, вас […]
. . Я ТАК РАДІЮ ЗА ЛЮДЕЙ ЩАСЛИВИХ . .Я так радію за всіх людей щасливих, . .Які дякують за кожен день прожитий, . .І мають долю від БОГА незрадливу . .Та уміють Землю – матінку любити. . .Батьків своїх вже немолодих шанують, . .Дітей не покидають, як […]