Для голосування необхідно авторизуватись
ok
Грусть-тоска меня съедает
Грусть-тоска и я в аду
Грусть-тоска кинжал вонзает
Грусть-тоска, куда я иду?
Людина міцніше каменя, але ніжніше троянди.
Закохалось Чорне море у небесну висоту Обвінчав рожевий обрій цю безмежну красоту Білий човен простір крає моря синього гладінь Стежку сиву залишає […]
Зиме по осени грустится, рассыпая снег по полю у реки, картину нарисует мелом и угольком на серой на стене. Землистые оттенки […]
Все змінюється в світі, прогресує, І все тихіш стає в бібліотеці, Вже менеджером бути- це престижно. За вчителів же крає мені серце. […]
Прямує час у сховище безодні Летить літак, а десь на чужині Хтось згадує пісні свої народні, а хтось застряг десь там на […]
