Я мрію, любий, про зітхання,
Про ніжний подих та любов.
Про дотик губ до завмирання
Без слів, обмежень та умов.
Я знаю, любий, ти не поряд,
І доля – різні береги.
І твій сміливий, ніжний погляд,
Мене боронить навкруги.
Я мрію, любий, про світанок,
Про соловʼїний спів в саду,
Про квіти, що кладеш на ґанок.
До них сміливо припаду.
Я мрію знов побачить море,
Де ми закохані малі.
Де теплий бриз все перетворить:
Ми знов в дитинстві – королі.
Я мрію десь в старому місті,
Між величчю й красой домів,
Зібрати райдужне намисто
З усіх подій останніх днів.
А може буде все інакше.
Я так придумала сама.
А може це забути краще
І мрію може я дарма?
Можливо так. Але я вірю,
Що доля нас зʼєднає знов.
Десь там у празькому костелі
Знайдем в серцях своїх любов.
Автор Вікторія Корсунська
Автор публікації
Думок на тему “***”
Так зворушливо. трепетно.Дуже гарно.