Я ще Вами не перехворіла,
До сьогодні в пам’яті слова,
Ті,які в півночі говорила,
Від яких крутилась голова.

На столі стікали свічі воском,
Два фужери,а у них —вино.
Ваші очі,що горіли блиском,
Пробивали все моє нутро.

І мені здавалось,що дурію,
Що без Вас ніяк не проживу.
Цілували ніжно мої вії,
Обіймали талію мою.

Ваші руки ніжно доторкались
До моїх оголених плечей.
Серце в грудях сильно калатало,
Вилітало за краї ночей.

А коли в вікно глядів світанок
Ви чимдуж у день новий неслись.
Терпкий поцілунок наостанок—
От і все,що було наче мить.

Я й сьогодні Вами ще хворію,
Пахне Вами кинуте пальто…
Лиш боюсь,що зраджену надію
Не окрилить окрім Вас ніхто…

© Оксана Граб’юк «Хворію»

Автор публікації

Офлайн 5 років

Оксана Граб'юк

144

Коментарі: 0Публікації: 54Реєстрація: 12-05-2020

Срібне перо

Достижение получено 25.05.2020

Присвоюється автору, який подав на сайт 50 і більше публікацій