Бузкові хмари закривають
Півнеба над селом.
Зірки ліниво виглядають,
Шумить вітрець крилом.
О, синій вечір, ти мені
Розхвилював всю душу!
Чому, як гаснуть білі дні,
Тебе любити мушу?
Чому твої хмарки, мов плями,
Люблю, як і колись?
«Бо після праці вечорами
Відпочиваєш!» – Вись
Мені сказала. Небо тихо
Хмарками затяглось.
І став приймать я: радість, лихо,
Щоб без гріхів жилось…
3 травня, 2000р.
Автор публікації
Коментарі: 3Публікації: 113Реєстрація: 10-08-2018
Достижение получено 20.08.2018
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій
