Зів’ялі квіти викинути з вази,

Якось просторіше стає відразу…

Зів’ялі почуття ,пелюстками опали,

Немає сили їх тримати далі…

Леліяти в душі пелюсточки печалі…

І квіти на столі тепер зі сталі.

І мрії вдалині за обрієм розтали.

О,Господи,як такі сни дістали…

Про час,коли ми не жаліли,а іще кохали…

Ми втратили любов,ми не встояли

Але чому,чому такими стали??

А пам’ятаєш ночі?В пристрасті згорали?

Як крапельками воску  ми стікали…

Як ми кохалися,як ми кохали…

Минулося як сон…

І от скажи,що далі????

Автор публікації

Офлайн 2 роки

Валентина Ратушна

8

Коментарі: 0Публікації: 3Реєстрація: 04-08-2020