Моя вулиця
не довга і не коротка
одним кінцем впирається у шлях
іншим виходить на край села
її сходи в вздовж і впоперек
було людно на ній
у кожному подвір,ї жила сім,я
робили клаки
будувались хати для дітей
ходили в гості по неділях
справляли весіля хрестини
зрідка похорони
……………………………….
вже немає Вітренюків
Кульчевичів БоянжіївГаніних
БурлаківКучейників
Проданів Макаровських Ісарів
Дячуків
…………………………………
пустують домівки
у деяких інші господарі
У сусідів з одного боку
заростають городи
хто зна що у тих хащах
іноді йдеш ніз ким привітатись
ніхто дорогу не тривожить
подорожник зеленіє
але
лелеки лопочуть у гнізді
ще зустрічають ся корови
перегукуються вранці півні
щебечуть допізна солов,ї
Ще будемо жити
вулице
Автор публікації
Коментарі: 37Публікації: 87Реєстрація: 04-08-2018
Достижение получено 27.12.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 50 і більше публікацій
Достижение получено 13.01.2019
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
2 коментарі “МОЯ ВУЛИЦЯ”
Пане Василю! Після Ваших традиційних тривіршів несподівано читаю таку глибоку філософську поезію, де стільки життєвої Правди, немов в трагедіях Шекспіра….Ви опинились в трагічному середовищі, яке колись було дуже Гармонійним…Співчуваю. Може звикнете з часом, але це важко, я знаю….Я сам переживав подібні ситуації…Вже багато моїх друзів в Царстві Небесному….Але треба писати вірші, так буде легше на серці переносити страждання Душі….
Щиро дякую, пане Валерій, за ВАш теплий відгук! Що зробимо, це наше сьогодення.Село занепадає .Колись було…Лише спогади.Того часу вже не повернеш. Удачі Вам у творчості і нових перемог!